Літургійно-богословський зміст окремих богослужбових чинів підготовчих неділь святої Чотиридесятниці
“Не відверни лиця Твого від рба Твого, бо я сумую, скоро почуй меене, зглянься нка душу мою і спаси її.” (великий прокимен, глас 8, вечірня з чином прощення неділі сиропусної)
Чотиридесятницю випереджають чотири підготовчі Неділі. Цими неділями Церква привчає віруючих до посту введенням стримань: після загальниці вона відновлює піст середу і п’ятницю, після чого піднімає християн на високу ступінь підготовчого стримання, забороняючи вкушати м’ясо і дозволяє приймати лише сирну їжу.
Підготовлюючи віруючих до святої Чотиридесятниці, Церква в своїх богослужіннях, за її власним вираженням, поступаючи як провідник, підбадьорює мудрим і добрим словом своїх воїнів на війну, тому впідготовчих службах вона не забуває сказати все те, що може розмістити віруючих до посту. В своїх священних спогадах вона піднімається і до перших днів світу і людини, до щасливого стану прародичів і їх упадку, щоб показати початок гріха і пробудити сокрушення за гріхи, і до часу приходу на землю Сина Божого для спасіння людини, щоб повернути нас до Бога. Для пробудження почуття покаяння і сокрушення в гріхах Церква вже в підготовчі неділі починає співати на утрені перед каноном уміліительні тропарі: “Покаяння відкрий мені двері…”.
З іншого боку, для тої ж цілі, ніби зближаючи 70-денний період Великопостової Тріоді з 70-річним перебуванням Ізраїля у Вавилонському полоні, Церква в деякі підготовчі неділі оплакує духовний полон нового Ізраїля співом 136-го псалма: “На ріках Вавилонських…”. Починаючи з неділі про митаря і фарисея та всі інші підготовчі неділі Великого посту до піснеспівів Октоїха поєднуються стихири і канон з Тріоді Постової.
На утрені, починаючи з неділі про митаря і фарисея і закінчуючи 5-ою неділею Великого Посту, в недільні дні після Євангелія, співу “Воскресіння Христове бачивши…” і читання 50-го псалма – співаються покаянні тропарі, в яких покаянне почуття виражається з особливою силою і глибиною. На “І нині: На спасіння…” (замість “Молитвами Богородиці…”). Після чого: “Помилуй мене, Боже…” і “безліч створених мною лютих…”. В основу першого тропаря – “Покаяння відкрий мені двері…” закладена притча про митаря: з неї починається все порівняння для відображення покаянного почуття. В основу другого тропаря – “На дорогу спасіння…” закладена притча про блудног сина; а в основу третього: “Безліч створених мною лютих…” – пророчі слова Спасителя про Страшний Суд. Як бачимо, ці покаянні тропарі тісно пов’язані з Євангелієм, які читаються в підготовчі неділі до Великого Посту є про митаря митаря і фарисея, про блудного сина, і про Страшний Суд. Починаючи з неділі про митаря і фарисея до нділі всіх святих, євангельська стихира співається перед 1-им часом (на “Слава і нині”) так як на хвалітніх на “Слава” співається стихира Тріоді – замість євангельської стихири.
Від неділі про митаря і фарисея до Неділі всіх святих включно недільні кондаки не читаються, а замінюються (на годинах, на повечір’ї, на полуночниці і на Літургії, після входу) кондаками Тріоді, а деколи Мінеї, якщо в неділю випаде передпразництво або попразництво, або пам’ять великого святого або храмове свято (за виключенням 4-ї і 5-ї і 6-ї неділі), тобто в ті дні співаються кондаки.
В неділю 4-ту і 5-ту святої Чотиридесятниці, замість кондака Тріоді береться кондак святому (преп. Іоану Ліствичнику, преп. Марії Єгіпетській) і на Літургії цей кондак святому належить співати на “Слава”, а на “І нині” співається кондак храму (якщо храм Спасів або Богородичний) або кондак “Заступнице християчн усердная”, (якщо храм святого). Від неділі митаря і фарисея і до неділі Ваій, по існуючій практиці, до тропарів канона Пістної Тріоді по неділях прибавляється приспів: “Слава Тобі, Боже наш, Слава Тобі”.
На утреній в неділю про блудного сина а потім в неділю м’ясопусну і сиропусну, після співання поліелейних псалмів (134 і 135) “Хваліте ім’я Господнє” і “Ісповідайтеся Господеві”, співається ще псалом 136-й: “На ріках Вавилонських…”. Цей псалом побуджує грішників, що знаходились в полоні гріха і диявола, пізнати своє нещастя, гріховне становище, подібно юдеям, які пізнали своє гірке положення в полоні Вавилонському і пізніше розкаялись. Потім співається недільні тропарі – “Ангельський собор…”. Неділя про блудного сина заключає собою седмицю, яка, як вже згадувалося, являється суцільною (відміна посту в середу і п’ятницю). Седмиця після неділі про блудного сина і заключна її неділя називається “м’ясопуст” (тобто відпуст м’яса, позбавлення, зменшення приймання м’яса). В суботу м’ясопусну, перед спогадами Страшного суду христового, на якому стануть всі живі і мертві, Церква виконує спогади “всіх від Адама і до тепер померлих у благочестній і правій вірі”. В цю суботу Церква, по своєму людинолюбству, особливо молиться за померлих, які по тих або інших причинах не отримали церковного відпівання і церковної молитви: “вказаних псалмів і пісненспівів пам’яті не отримали”.
Думка про кінець нашого життя, при спогадах від відійшовших уже у вічність, отверезнюючи діє на кожного, хто забув про вічність і приліпився своєю душею тільки до тлінного і мимотекучого. “Прийдіте перше кінця всі, браття, побачте тіло наше, що порох людина, їжа червякам і тлінню…” хвалітня стихира. Послідування суботи м’ясопусної (її служби) таке ж, як і в суботу перед святом П’ятидесятниці, є тією тільки різницею, що в суботу м’ясопусну разом з пісне співами Тріоді Пост, співаються пісне співи Октоїха рядового голосу, а в суботу перед П’ятидесятницею піснеспівами Тріоді Цвітної передуються з пісне співами суботи Октоїха неперемінно 6-го голосу. На вечірній замість прокімна співається “Алілуя” з заупокійними стихами, гл. 8-й: “Блаженні, що вибрав і прийняв єси Господи”, “Пам’ять про них з роду в рід”,”Душі їх у блаженстві перебуватимуть”.
Перша стаття починається співанням “Блаженні непорочні” (співаються перші два стихи). Священник співає псаломські стихи, в той час хор до кожного стиха співає тихо приспів. Після 91-го стиха хор співає 92-й і 93-й стихи. Після цього буває мала заупокійна єктенія і виголос “Боже духів…”. Друга стаття починається співанням “Твій я є, спаси мене…” (перші два стихи). Після статії співаються тропарі “Собор святих знайшов джерело життя” з приспівом “Благословен єси Господи, навчи мене заповітів твоїх”, і буває повне кадіння. Після цього виголошується мала заупокійна єктенія і співається сідальний: “Упокой, Спасе наш…”. По 50-му псалмі – канон. Першим читається канон Тріоді. Після 3-ї пісні звичайна єктенія. Після 6-ї – заупокійна єктенія, кондак “Зі святими упокой…” і ікос: “Сам один єси Безсмертний…” (диякон кадить тетрапод, Іконостас, священнослужителів і народ). По 9-й пісні – єктенія звичайна.
Остання підготовча до святої Чотиридесятниці Неділя (седмиця) називається сирною, а в просторіччі масляною, масляницею – від вживання в цю неділю скромної їжі (сира, масла і яєць); і ще тому, що нею (в сирну неділю) закінчується перед початком Великого Посту вживання сирної їжі. Починаючи з понеділка сирної седмиці, в Тріоді знаходяться на кожен день стихири, трипісці і цілі канони, з’єднані з службами святому Мінеї і Октоїха.
Піснеспівами сирної седмиці Церква підготовляє нас до подвигу святого посту, вважаючи “умиління і покаяння, злих відкидання, страстей стримання і лукавих діл відсічіння”. Своїм богослужінням в сирну седмицю вона навіює нам, що ця седмиця є вже “піддверря покаяння”, “передпразництво стримання”, седмиця “передочищувальна”. В сирну середу і п’ятницю дозволяється споживання молока і яєць (Типікон, гл.33, ст.37) .
свящ. Назарій Белейко