НЕВСИПУЩА ПСАЛТИР – МОЛИТОВНИЙ ДОСВІД СЕМІНАРСЬКОЇ МОЛОДІ

 

ПсалтирПсалтир за своїм змістом охоплює найбільш важливі теми, що характеризують одкровення Бога в Біблії. Одна з найбільших тим в цій книзі — любов Божа. На думку автора, ключове слово в книзі Псалмів — «хесед», що по-єврейськи означає любов. В опублікованому дослідженні італійського біблеїста Альберто Мелло пропонується аналіз кожного з найбільш значних випадків вживання терміна «хесед» в Псалтиря.

«Яка велика любов Твоя, Боже» (Пс 35: 8)!

«Любов Твоя краще, ніж життя» (Пс 63: 4)!

Псалтир — в своєму роді «маленька Біблія». У Псалтиря сконцентровані найбільш важливі теми, що характеризують біблійне послання. Причому відтворені ці теми в найбільш життєвою, найбільш чутливою формі — в молитві.

Псалтир –  назва  струнного  щипкового  музичного інструменту  в  іудаїзмі.  У  Танасі  його  ще  називають  тегулім,  що  у перекладі  з  івриту  означає  –  «хваління».  Псалтир  вважається  однією  із  повчальних  книг  Старого  Завіту.  Сучасні  дослідники  стверджують,  що  він   належить до  канонічної  літератури.  Використовується  у богослужінні  християнських  конфесій:  католицизмі,  православ’ї, протестантизмі. Складається із  150  псалмів (духовних піснеспівів), у грецькому  та  слов’янському  варіантах Біблії  зустрічається  1151  псалом.   Сама ж  книга  є  унікальною  як за   морально-етичною  основою  так  і духовним  смислом.  Вона  користується  великим  авторитетом  по  відношенню  до людини, Бога,    матеріального  і божественного світу.

Розрізняють  нумерацію  псалмів  у масоретському  та  давньогрецькому  біблійному  тексті. Наприклад Православна  Церква  дотримується  грецької  нумерації  псалмів (Септуагінта),  Римо-католицька –  латинської , яка  співпадає  з грецькою  у  сучасному  видавництві  Літургії  часів; хоча   у   сучасному  новому  перекладі  на національні  мови,  за звичай  використовує    масоретський  варіант (Нова Вульгата) .  Протестантські  церкви  користуються  масоретською нумерацією.Достовірне  авторство  цієї  книги   приписують  царю  Давиду, оскільки  надпис    імені   над  псалмом  підтверджує  його  приналежність.  У масоретському  тексті  такі надписи  повністю  відсутні,  наявні  тільки  в Септуагінті,  відображають  олександрійську  традицію. Зустрічаються  такі  надписи «Керівнику хору» .  Допускається  навіть  думка,  що  псалми   призначені   для  передачі  керівнику  хору левітів    при  храмі для  вивчення,  у  деяких  міститься    додаткова  вказівка щодо  порядку  виконання.

Слід  зазначити, що   Псалтир   стає  невід’ємною  частиною   іудейського  богослужіння  у  скинії,  а  потім   в  Єрусалимському  храмі.  Від  іудейської  богослужбової  традиції  його  використання  переходить  до  християнства.

Псалтир  увійшов  в  основу    морально – духовного  життя  кожного   християнина  і  зайняв  відповідну  нішу   у  богослужбовій  діяльності  Церкви (рання, вечірня служба, Великопостові часи, богослужбові часи,  літургія) тощо.   У  православ’ї  існує  практика  читання    Невсипущої  Псалтирі  із  послідовним  змінним  чергуванням  псалмоспівців,   з  вичитуванням  поминальних  записок  за здоров’я або ж за спокій (в період посту).  Крім  того  Псалтир  використовують  за богослужбовим  призначенням:  прочитується   в переддень  поховання   християнина.  У  17-й главі  Типікона  зазначається  про послідовне   читання  Псалтиря.  Якщо  ж  брати в цілому,  то  усе  богослужіння  православної  церкви  складається  з  нього.  Псалми –  ядро,  основа  усієї  служби.  Не  існує  жодного  добового  циклу  богослужіння,  де б  не  використовувалися  духовні  піснеспіви – псалми,  навіть  у Требнику, Апостолі  можна  зустріти  тексти, взяті  з Псалтиря.

Протягом  тижня   у  православних  храмах  за звичай повністю  прочитується  увесь Псалтир,  у Великий Піст  – два  рази в тиждень.  Псалтир  в деякій  мірі  є  моралізатором  християнської  душі, а тому  стає  незамінною  книгою  у  домашній християнській  молитві.  Не  існує  якихось  прямих  вказівок щодо  читання  Псалтиря  вдома,  проте  загальні  правила  аналогічні з  богослужбовими.

«Там де читають Невсипущий Псалтир – це як вогненний стовп до неба.»

/Cтарець Ієронім Санаксарський/

У давнину були монастирі, які називалися обителями «Невсипущих». Ченці цих обителей протягом двадцяти чотирьох годин, і вдень і вночі, читали Псалтир.Цей богослужбовий чин зберігся до наших днів і називається Невсипущим Псалтирем.

Псалтир – молитва найбільшої сили. Преподобний Амвросій Оптинський казав: «На власному досвіді побачиш, яка велика сила богонатхненних слів псалмів, які обпалюють і проганяють ворогів уявних, як полум’я. І молитва завжди сильніша словами псалмів, ніж нашими власними».

Чому Псалтир є незамiнною книгою в усiх наших потребах?

«Жодна книга не прославляє Бога таким чином, як Псалтир; тому вiн особливо корисний для душi, бо в ньому Бога славлять разом з ангелами, i величають, i оспiвують величним спiвом, i ангелiв наслiдують… За допомогою Псалтиря ти можеш ублагати Бога i за самого себе…

Жодного дня не проводь без спiвання (читання) псалмiв. А коли з якоїсь причини залишиш, то там, де вiдклав, з того мiсця знову почни i не переставай, забувши про лiнощi…

Бо все, браття, тимчасове у свiтi цьому, обертається, немов у колi. Сьогоднi сонце, а завтра — пiтьма, i дощ, i снiг. Сьогоднi бенкети i шлюби, а завтра — плач i нарiкання. Але коли сам будеш дбати про спасiння душi твоєї, тодi станеш щирим у словах твоїх, навчишся заповiдей Божих, i Вiн вiдкриє очi твої, щоб зрозумiв ти чудеса вiд закону Божого…

Краще сонцю спинитися у своєму русi, анiж залишити Псалтир, бо дуже корисно повчатися з псалмiв i старанно та ревно їх читати. Бо всi книги нам кориснi i завдають печаль бiсам, але не такою мiрою, як Псалтир, тому що це — наш порадник»

/свт. Василiй Великий, 330–379/.

«Спiвання псалмiв прикрашає душi, закликає ангелiв на помiч, вiдганяє демонiв, розсiює темряву, вселяє святiсть. Для грiшної людини це змiцнення розуму: воно загладжує грiхи; подiбне до милостинь святим. Воно змiцнює вiру, надiю, любов… Бога являє, похотi тiлеснi гасить i гнiв угамовує… будь-який грiх вiдганяє… людину просвiчує, розум вiдкриває, усяке зло вбиває… Хто носить у пам’ятi й любить псалми, той… не вiдпаде нiколи i нi в чому, i не буде марним благання його, але й наостанок перед Богом зрадiє»

/блаж. Августин, 354–430/.

«Псалми просвiчують, насичують, втiшають i змiцнюють душi вiрних; проганяють невидимих ворогiв, зцiлюють пристрастi душевнi, навчають любити Бога й виконувати Його заповiдi, молитися за всiх i постiйно пiдноситися до Бога; i — насолода вiд них, користь їх для душi благочестивої безмежна»

/св. прав. Iоан Кронштадтський, 1829–1908/.

«Псалтир — це найкраще керiвництво до молитви, i в молитвi та прославленнi Бога пiдносить дух наш до найвищого ступеня. Тому цю книгу безперестанно вживають у церковному богослужiннi. Псалтир — це настiльна книга всiх побожних християн. Вони щодня прочитують по однiй або й бiльше кафизм»

/митрополит Михаїл (Хороший), 1885–1977/.

Читання Псалтиря — це могутня молитва за зцiлення хворих, у тяжких обставинах життя, у випробуваннi. Для цього треба придбати Псалтир, розподiлений на 20 кафизм (частин) з тропарями й молитвами мiж ними — саме таким Псалтирем з давнiх давен молилися святi.

Псалтир розраджує у скорботi, незбагненно заспокоює душу, коли ми збуренi та стурбованi. Псалтирем моляться за Батькiвщину, за спасiння свого народу, своєї родини, окремої людини чи всiх людей, зважаючи на те, яку потребу ми вiдчуваємо першочерговою.

«Не за те, що ми полишимо псалми, засудить нас Бог у день суду Свого, не за те, що полишимо молитися, але за те, що внаслiдок цього полишення входять у нас бiси. Бiси, коли знайдуть мiсце, ввiйдуть i зачинять дверi очей наших: тодi виконують нами, як зброєю, насильно й нечисто, з найлютiшою помстою, все заборонене Богом. I через полишення малого правила, за яке сподобляємося заступництва Христового, ми стаємо пiдкореними бiсам, як написано кимось премудрим: „Хто не пiдкоряє свою волю Боговi, пiдкориться супернику своєму“. Цi правила, якi здаються тобi малими, стають для тебе стiнами проти тих, хто намагається полонити нас. Здiйснення цих правил премудро встановлено засновниками Церковного Уставу, за одкровенням з Неба, заради збереження життя нашого»

/прп. Iсак Сирiн (IV ст.)/.

З благословення керуючого Рівненською єпархією Високопреосвященнійшого Іларіона Архієпископа Рівненського і Острозького у семінарському храмі в приміщенні РДС за адресою: м. Рівне вул. 16 Липня 4а, у час Святої Чотиридесятниці буде звершено читання «Невсипущої Псалтирі» студентами духовної школи, а також викладачі-священики будуть молитися за здоров’я та за упокій. На молитву можна подати записки у кафедральних соборах та всіх міських храмах м. Рівного. 

Адміністрація РДС