Колодязь Якова: історична довідка

Колодязь Якова (криниця Якова; івр. באר יעקב‎, Be’er Yaaqov, Беер Яааков; грец. Φρέαρ του Ιακώβ, Frear tou Yaqov; араб. بئر يعقوب,‎, Bir Ya’qub, Бір-Якуб; також відомий як Фонтан Якова) — висічений у скелі глибокий (близько 35 м) колодязь у Шхемі (івр. שכם‎; Наблусі).

У релігійній традиції колодязь асоціюється з Яковом (сином Ісаака) більше двох тисячоліть. Він розташований недалеко від археологічних розкопок Тель-Балата[en] (імовірно, біблійного Сихема) на північно-західній стороні гори Грізім (Гарізім).

Зазначений колодязь позначає саме ту ділянку поля, яку купив Яків за сто монет у синів Емора і на якій поставив жертовника Богу Ізраїлеву.

Пригода в Сихемі

І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Краї ханаанському, і розта́борився перед містом.

 —Буття 33:18.

І кістки Йосипа, які винесли сини Ізраїлеві з Єгипту, поховали в Сихемі, на ділянці поля, що купив Яків у синів Емора, батька Сихема, за сто монет і яке дісталося в спадок синам Йосиповим.

 — Ісус Навін 24:32.

Там була Яковова криниця. Ісус, дорогою зморений, сів біля криниці. Було близько шостої години.

 —Апостол Іван (Євангеліє від Івана 4:6).

Біблійна сцена з Єшуа і самаритянкою у криниці Якова.

За новозаповітною традицією біля цього колодязя відбулася зустріч Ісуса з самарянкою, що описана у Євангелії від Івана.

Поздовжній розріз свердловини

Над колодязем колись стояла церква візантійських часів, але від неї залишилися кілька уламків. На початок XX-го століття колодязь був оточений хлібними полями. Він виритий в скелі, з кам’яним склепінням поверх, і має дуже вузький отвір.

На даний час[коли?] колодязь Якова знаходиться у крипті під вівтарем великого монастирського храму, присвяченого Фотинії Самаритянці[el]. Монастир Криниці Якова належить Єрусалимському Патріархату.

Сам колодязь шанується і юдеями та самаритянами, і християнами, і мусульманами.

11 вересня 2009 року Єрусалимська Православна Церква канонізувала Святого новомученика Філумена (Хасапіса), ігумена монастиря Криниці Якова поблизу Самарії в Палестині.

Незадовго до вбивства отця Філумена група юдейських фанатиків з’явилася в монастирі і вимагала усунути хрести та ікони з Криниці Якова, бо символи християнства, нібито, заважали їм молитися у священному для них місці. Ігумен відмовився це зробити, нагадавши, що монастир при Криниці Якова був і залишається православною святинею багато сотень років. У відповідь пролунала погроза готуватися до гіршого. Викрикуючи богохульства, непристойності і погрози християнам, фанатики пішли.

29 листопада 1979 року під час вечірні отець Філумен був вбитий єврейським фанатиком Ашером Рабі. Вбивця кинув гранату, після чого сокирою навхрест розрубав обличчя ігумена, виколов очі та відрубав пальці правої руки. Проте, фанатику здалося не достатнім і цього. Він розрубав розп’яття, розкидав священні сосуди та осквернив церкву.

Вбивцю затримали через три роки при спробі знаву пробратися на територія монастиря. В поліції Ашер Рабі зізнався у вбивстві отця Філумена та деяких інших вбивствах на грунті релігійної ненависті. Тіло отця Філумена було поховане на цвинтарі братства Гроба Господнього на горі Сион. Мощі виявилися нетлінними та перенесені до храму св. Світлани Самарянки в Наблус.

Якова криниця у 2013

Колодязь Якова після встановлення заліза, греко-православна каплиця між 1934 та 1939 роками

Малюнок Яковової криниці, 1839 рік. (Бібліотека Конгресу США)

Колодязь «Nablus jacob» 1912 р.

отець Філумен (Хасапис) біля Криниці Якова

 

 

За матеріалами сайту:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%B7%D1%8C_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0