Могила апостола Петра
Розп’яття Святого апостола Петра роботи Караваджо у Санта Марія дель Пополо.
Могила апостола Петра у ніші в конфесіо під вівтарем Собору святого Петра прикрашена мозаїкою з зображенням Ісуса Христа
Найдавнішим відомим свідченням про місце поховання апостолів Петра і Павла є цитування Євсевієм Кесарійським у творі «Церковні історії» римського священика Гая, що служив за папи Зефірина: «Я можу трофеї апостолів показати. Якщо йтимеш до Ватикану, чи дорогою на Остію, знайдеш трофеї тих, що заснували цю церкву». Для історії католицької церкви і Рима, як місця перебування понтифіка, має значення тлумачення архітектурного поняття «трофей». Євсевій через 100 років розтлумачив цитату як вказівку на місце поховання. У 315—349 роках імператор Костянтин Великий над місцем поховання збудував Базиліку апостола Петра, яка простояла до 1507 року і яку було зруйновано для побудови Собору Святого Петра. В новій базиліці вівтар знову постав над могилою апостола, а сама могила міститься в ніші в конфесіо, під вівтарем, її прикрашено мозаїкою з зображенням Ісуса Христа. У 1940—1949 роках папа Пій XII дозволив археологічні дослідження поховань. Розкопки виявили два ряди поховань, частину яких було засипано ще при зведенні першої базиліки. Знайдено також залишки архітектурних форм поховань, датованих І-ІІ ст. Результати досліджень і підтвердження поховання апостола Петра вперше опубліковані 1951 року, проте були розкритиковані за недостатню документаційну базу та методичні помилки при розкопках. Через це Ватикан дозволив проведення нових досліджень у 1953—1958 та 1965 роках з урахуванням попередньої критики. На центральному місці за колонами монумента знайдено поховання, накрите з 140 року круглим каменем — cippus, що позначає місце мученицької смерті Петра і потрактовано Гаєм як трофей. Навколо центрального поховання впорядковано розташовані інші могили. Таке розташування свідчить про вшанування цього місця. Археолог Маргеріта Ґвардуччі також задокументувала написи на стіні за колонами, серед них і «PETR… EN I», як позначення реліквій апостола Петра. Знайдені у похованні людські рештки дослідили: судово-медична експертиза виявила, що кістки належали чоловікові віком близько 61 року і походять з 1-го століття. Ці результати, які папа Павло VI оголосив у 1968 році, вказують, що ці кістки — мощі апостола Петра.
У Римі 2017 року було виявлено кістки, що можуть відноситись до Св. Петра. Релікти святого, котрий є першим папою, були знайдені в глиняних горщиках. Два горщики римської епохи з написом на кришках, що вказує, що всередині були не тільки фрагменти кісток від Св. Петра, але також три ранні папи. Залишки були передані до Ватикану для подальшого вивчення. Невідомо, як і чому мощі були заховані саме в церкві Санта Марія ін Капелла. Одна із теорій полягає в тому, що вони були перенесені туди з Ватикану папою Урбаном II під час розколу всередині католицької церкви.
Могила апостола Петра у ніші в конфесіо під вівтарем Собору святого Петра прикрашена мозаїкою з зображенням Ісуса Христа. Ватикан